Втрата близької людини — один з найважчих досвідів у житті будь-якого з нас. Для підлітка, який і без того проживає складний період дорослішання, ця подія може стати справжнім потрясінням. Як батьки можуть допомогти своїй дитині пережити горе? Як не нашкодити, намагаючись допомогти?
Як підлітки переживають горе
Горювання підлітків відрізняється від горювання дорослих і маленьких дітей. Ось основні особливості:
- Інтенсивні та мінливі емоції. Підліток може за один день пережити гнів, відчай, провину і — раптом — сміятися з друзями, наче нічого не сталося. Це не байдужість — це особливість підліткового горювання.
- Тілесні прояви. Головний біль, біль у животі, порушення сну, зміни апетиту — горе часто «говорить» через тіло.
- Регрес поведінки. Підліток може тимчасово повернутися до більш «дитячої» поведінки — потребувати більше фізичного контакту, боятися залишатися на самоті.
- Ризикована поведінка. Деякі підлітки можуть реагувати на горе через бунт, ризиковану поведінку або соціальну ізоляцію.
Що робити батькам
1. Будьте поруч, але не тисніть
Найважливіше, що ви можете зробити — просто бути поруч. Не намагайтеся «виправити» ситуацію або зробити біль меншим. Іноді достатньо просто сидіти поруч мовчки.
2. Дозвольте всі почуття
Не кажіть «не плач», «будь сильним» або «він/вона зараз в кращому місці». Замість цього скажіть: «Я бачу, як тобі боляче. Я поруч».
3. Відповідайте на запитання чесно
Підлітки потребують чесності. Не приховуйте деталей (з урахуванням віку та контексту). Невідомість часто лякає більше, ніж правда.
4. Збережіть рутину
Повсякденна рутина — школа, гуртки, домашні обов'язки — дає відчуття стабільності та передбачуваності, яке так потрібне під час кризи. Але будьте гнучкими — якщо підліток не може впоратися з навчальним навантаженням, допоможіть знайти рішення.
5. Не порівнюйте горювання
«Мені теж важко, але я ж тримаюся» — таке повідомлення знецінює переживання підлітка. Кожна людина горює по-своєму, і це нормально.
6. Слідкуйте за тривожними сигналами
Зверніться до психолога, якщо помітите:
- Тривале зниження успішності в школі (більше місяця)
- Повну соціальну ізоляцію
- Розмови про безглуздість життя або бажання «зникнути»
- Вживання алкоголю або наркотиків
- Самоушкодження
- Тривале порушення сну або апетиту
Чого НЕ варто робити
- Не забороняйте горювати. «Досить плакати, час рухатися далі» — це одна з найшкідливіших фраз.
- Не замовчуйте тему. Якщо вдома ніхто не говорить про померлого, підліток може вирішити, що його горе нікому не потрібне.
- Не шукайте «швидких рішень». Горювання — це процес, який потребує часу. Не можна «вилікувати» горе за тиждень.
- Не використовуйте клішеї. «Час лікує», «Все буде добре», «Будь сильним» — ці фрази, хоч і сказані з добрих намірів, часто звучать як знецінення.
Як говорити про смерть з підлітком
Використовуйте прямі слова: «помер», «смерть». Евфемізми на кшталт «відійшов» або «заснув» можуть заплутати і навіть злякати.
Будьте готові до повторних розмов. Підліток може повертатися до теми знову і знову — і це нормальна частина процесу горювання. Кожного разу він осмислює втрату на новому рівні.
Коли звертатися до психолога
Горювання — це нормальний процес, і не кожному підлітку потрібна професійна допомога. Але якщо ви бачите, що дитина «застрягла» в горі, якщо симптоми не зменшуються протягом кількох місяців або посилюються — зверніться до дитячого психолога.
Також варто звернутися до фахівця, якщо ви відчуваєте, що не справляєтесь самі — що ваше власне горе заважає вам підтримувати дитину. Це не слабкість — це мудрість.